Що робити вегану, коли запара на роботі? Сендвічі. Сьогодні мені не до різноманітного харчування. Їм лише для того, щоб задушити стрес та голод. Зранку на мене привітно дивилася зелена гречка але я приготувала два зелені бутерброди і нарізала зелене яблуко. Вистачить з мене зеленого. Це було о восьмій ранку. Потім багато кави з соєвим молоком. Десь о першій я усвідомила, пора перехопити що-небудь і бігти на зустріч. Знову сендвіч. Цього разу з хумусом, помідором і листями салату. І це мені ще пощастило — першу половину робочого дня я провела вдома. Кепський поки з мене веган. Завжди знала, що планування – не жіноча справа. Жінки люблять хаос і все тут. Хай там як, а зі свого недільного досвіду я зробила деякі висновки. Отже, щоб не пасти голодною смертю десь між домом і роботою, у вегана має бути у кишенях:

1. Горіхи або насіння. Швидка ін’єкція білку відразу позбавить від голодних спазмів.

2. Пляшка води. «Якщо хочеш їсти, випий води» – кажуть моделі і моя мама. Допомагає не на дового, але сил дійти до найближчого маркету вистачить.

3. Фрукт. Мій варіант — банан або яблуко. Бадьорить на години півтори.

А ще приємний бонус веганства – це постійне бажання спробувати щось нове. У мене сьогодні на вечерю була спаржа. Якщо чесно, до цього ніколи не готувала і не їла цих корисних зелених кілків.

Меню вегана. День 7:

Сніданок. Зелений бутер (цільнозерновий хлібчик + кінза + хумус + порошок пророщеної пшениці) + яблуко + дві веганські кульки
Снек. цільнозерновий хлібчик + хумус + помідор + листя салату
Ланч. мигдаль
Вечеря. спаржа + тофу + салат

Перечитала два попередні пости і зрозуміла — тільки роблю, що нию. Насправді, бути веганом не так вже і погано. Знову ж, всі мої бажання — це старі звички, які  поки що наполегливо нагадають про себе.  Сьогодні зранку я вирішила, годі. З’їла банан і пішла бігати. Перехід на веганство — стрес, як не крути. А чим його ще зняти, як не спортом. 3 км, у голові просвітлення, а шлунок підказує, що на сніданок салат зі свіжих овочів. Те що треба.

В обід ми з Дімою зазирнули в «Linass» на Бесарабці. Там нас запевнили, що фалафель у них пісний. Повірили. Щож, будемо вважати, що це ще одне місце, де можна перекусити вегану у зайнятий день. А ще сьогодні я приємно здивувала сама себе. Була у кіно і не взяла попкорн. Власне раніше я робила це автоматично. А сьогодні, ні. До речі, класний трік – прийти в кіно ситою. Якщо чесно після фалафеля по обіді, у мене і досі відчуття, що я м’яча проковтнула.

Меню вегана. День 5:

Перший сніданок (перед пробіжкою): банан
Другий сніданок  Салат зі свіжих овочів та зелені + хумус + насіння та горіхи + сік
Снек: Апельсин
Обід: Фалафель
Вечеря: Яблуко + веганські кульки з насінням соняшнику та горіхами

Як же важко зраджувати старим звичкам. Всім цим маленьким смачним ритуалам. Кава з молоком вранці, сир з вином кожної п’ятниці, морозиво у спекотний вихідний. Кисломолочні продукти — ахілесова п’ята вегетаріанців, які пручаються веганству. І зараз мені здається, що я саме з таких. Твердий сир зі мною з дитинства. Ранкові бутери з чаєм — це було так смачно і не хотілося більше нічого. А ще я люблю купувати сир у подорожах. Береш у маркеті свіжий хрусткий багет, трохи сиру і овочів і відправляєшся у парк жувати, спостерігати за місцевими і дихати повітрям. Вегетаріанство — таке тепле, рідне, дружнє, а веганство (принаймні поки що) холодне, непривітне і чуже.

Думки про ритуали навели мене на інсайт. Я знайшла його в книзі «30 Days of Vegan Challenge». Звучить він так: «Ми хочемо не сир, а емоцію». Зараз спробую пояснити. Дуже часто такі штуки як сир, шоколад, вино, тістечка ми пов’язуємо з приємними емоціями і спогадами. Тому, свідомо або ні,  відтворюємо почуття щастя у щоденній рутині. Переконливо і логічно, але поки що мені важко себе вмовляти. От сиджу і пояснюю собі, що насправді я  зараз хочу не шматочок Гауди, а в Амстердам, кататися на великах.

І ще про молочні продукти. Якщо ви палкий прихильник сирного культу, вегани радять подивитися кілька документалок про виробництво кисломолочних продуктів. Або, наприклад, здійснити екскурсію на завод і побачити все на власні очі.

Ну і головне. Чим вегани замінюють сир? Не повірите, але опцій багато. Ви навіть не уявляєте, що можна зробити з горіхів і тофу. Від стейків до сирних намазок. Класна ідея, яку я хочу затестити найближчим часом – маринування тофу і грибів. Розповім, щойно спробую. А поки, хто не бачив, наш варіант горіхової рікоти тут.

Меню вегана. День 5:

Перший сніданок: Вівсянка + подрібнене насіння льону з какао + банан
Снек: Яблуко
Обід: 1/4 манго + рол (огірок, хумус + кроп)
Вечеря: тушковані кабчки з тофу на листі + свіжа кінза + помідор + сухарики з хумусом

Веганство і лінощі — речі несумісні, як дієта і батон. По-перше, вегани планують свій раціон. По-друге, постійно готують для себе. Зазвичай у них, як у зразкових школярів, завжди є щось перехопити. Прочитала в одному з блогів, що вищий пілотаж — це складати меню на тиждень. Чесно скажу, спробувала, але мене вистачило лише на три дні. Білше — це вже якесь харчове пророцтво. Це точно не для мене.

Отже, сьогодні понеділок — день поповнення запасів. Озброївшись списком з необхідним, я відправилися у найбличжий маркет («Дари Моря»). Я поки що звикаю до повного ігнору молочних продуктів, тому почуваюся незручно поблизу сирного відділу.  Здається, що всім все можна, а мені — ні. В той час, як люди ловлять ґав біля полиць з шоколадом і йогуртами, я прямую до знаку «Овочі/Фрукти». У моєму кошику опиняються: молода капуста, огірки, кріп, петрушка, яблука, апельсини, ківі. Звісно все це можна і потрібно купувати на ринку, але найближчим часом у мене немає можливості туди зазирнути.

У хлібному  — я беру свіжий лаваш і цільнозернові сухарики. За хумусом відправляюся, як це не дивно, у рибний відділ. Полицю з ним «завбачливі» адміни розмістили біля банок з ікрою та слайсами форелі. Сухі сніданки. Хочу, але виялвляється, що у складі є мед. Повертаю де взяла. Фасовані горіхи і насіння — дороге задоволення. Краще купити на ринку на вагу. А от три головні відкриття цієї закупки — консервований нут, зелена гречка і соєве молоко.  З нута можна легко приготувати домашній фалафель. Зелена гречка трохи дорожче але й корисніша за темну сестру. А з соєвого молока можна робити смачні ранкові смузі, варити на ньому кашу та готувати млинці.Найдешевше продукцію Alpro Soya я купувала в Ашані. Там, до речі, окрім соєвих напоїв є і рисовий. А ще, там дешевий хумус, кускус і величезний вибір консервованих бобових. Від сочевиці та квасолі до нута. 

Меню вегана. День 4:

Перший сніданок. Яблуко + банан + кориця
Другий сніданок. Вівсяна каша з льоном + заморожені ягоди + ківі
Обід. Зелений салат (молода капуста + кропу + огірки) + цільнозернові сухарики з хумусом
Снек. Мус з соєвого молока (манго + банан + чіа)
Вечеря. Салат (червона сочевиця + морква + рукола) цільнозернові сухарики + горіхи

Веганство веганством, а неділя неділею. Після вчорашньої показової ломки Діма вирішив, що настав час піти у піцерію. Вибрали нашу улюблену — Оліву. Дорогою я ще розмірковувала: «А може не піцу замовити, а равіолі або пасту. Здається у них є вегетаріанські опції, а може навіть і щось веганське знайдеться. Ну, що там у тій пасті забороненого? Вода, борошно ніби».

«Скажіть, а у вас паста з яйцями?» – обережно поцікавився Діма у офіціантки. Вони подивилася на нас, як на прибульців. Але схоже, що уе був її не перший контакт з дивними істотами.«Яйця у пасті і равіолі. Різото готується на курячому та рибному бульонах. Пістний лише корж для піци» — відчеканила дівчина. «Нам тоді вегетарінську» — почав Діма. «Без сиру» — закінчила за нього дівчина і зникла. Піца без сиру, до речі, була смачна.

Паста, равіолі та різото не єдині міни на полі вегана. Лише за три дні експерименту, я дізналася багато нового. От, наприклад, рафінований цукор. У світі веганів про цю солодку білявку з косою складають цілі міфи. Я от і гадки не мала, що у виробництві цукру задіяні тваринні кістки. Одні кажуть, що це кам’яний вік і такого вже ніхто не робить. Іншим, як бабцям на лавці, дай привід погудіти. Хай там як, а більшість веганів цукор не їдять.

Мої улюблені желейні михасі «Haribo» — містять желатин. Кому цікаво з чого роблять цю субстанцію, зазирніть сюди. Вона також підступно ховається й в інших солодощах (няшні маршмеллоу у какао теж роблять з нього). Нестабільні стосунки у веганів з алкоголем. Я і не знала, що при виробництві вина та пива використовують риб’ячий клей і знову ж желатин. Та є одна приємна новина. Пиво, яке виробляється у Німеччині та Бельгії — веган-френдлі. У цих країнах ніби існує закон, який забороняє виробникам додавати нерослинні продукти у пиво.  Кому цікаво, ще є такий сайт http://www.barnivore.com/ , де можна знайти інформацію про інший підходящий для веганів алкоголь.
Щож, перший етап життя вегана — це дослідження обгорток і суцільні запитання. Але гуру запевняють що з досвідом, виявляти молоко та яйця справжній веган може з першого погляду.
Поки що, чим більше заглиблююсь у веганський спосіб життя, тим більше мені це нагадує якусь одержимість. Цього не можна, тут цукор, там молоко, тут залишки яєць. Ааааааааааа….. Завтра планую закупитися у маркеті, маю надію, що не підірвуся на якій-небудь желатиновій міні.

Меню вегана. День 3:

Сніданок. Зелений сендвіч (цільнозерновий сухарик + тофу у соєвому соусі +  рукола + насіння льону + помідор) + апельсиновий фреш
Снек. Яблуко 
Ланч. Овочева піца
Десерт. Соєвий напій Alpro Soya
Вечеря.  Салат (салат + огірок + помідор + рукола + броколі + насіння льону + горіхи)+ лаваш

*Провал дня: 5 чіпсин Pringles. Але ж на коробочці стоїть галочка «Веганські». Неділя. Можна.

Ентузіазму поменшало. Якщо бути точніше, то сьогодні у мене почалася ломка.

Субота. Хочеться піти гуляти, купити ріжок шоколадно-лимонного морозива і запити його відерцем латте.  Та я не здаюся. Глушу це бажання холодним ягідним смузі. Знаю, знаю—з таким налаштуванням, я і тижня не протягну з веганськими експериментами. Але ж так важко протистояти мозку, якому тільки щось заборони. Він одразу такий: «Ха, жарко тобі, голубонько, з’їж морозива. Ти ж його так любиш. Веганиш? Ні, не чув такого». Це як сказати—все, не їм після шостої і цього ж дня  приготвувати феєричну вечерю з десертом.

Так дивно, ми постійно їмо приблизно один і той самий набір продуктів. Коли ж обмежуємо себе у кількох пунктах зі звичного списку почуваємося нещасними. 

Аби не сидіти в оточенні думок, які от-от погрожували матеріалізуватися, я вирішила приготувати щось нове. На кухні знайшлася помаранчева сочевиця. Ніколи її не їла і не готувала. А тут ще і друзі привезли карі зі Шрі-Ланки. Помаранчеву версію готувати найпростіше — вона швидко розварюється. За 30 хвилин обід готовий. Щож вийшло непогано, як на дебют. Отримавши від Діми коментар: «А що, і сочевиця може бути вишуканою», я трохи заспокоїлась. Висновок дня: коли прокидаються гобліни сумнівів, треба брати до рук зброю (у моєму випадку сковорідку) і глушити їх. Не словом, а ділом. Якось не по-веганські. Але що ж поробиш.

Меню вегана. День 2:

Сніданок. Зелений сендвіч (2 цільнозернові хлібці + гірчиця + тофу + листя салату + огірок) + яблуко
Снек. Ягідний смузі (заморожені ягоди полуниці та смородини + 1/2 банану + суміш насіння льону та какао-порошку + апельсиновий фреш)
Ланч. Пюре з сочевиці + помідор + броколі
Вечеря. Овочевий рол (лаваш + салат + огірок + помідор + рукола + тофу + гірчиця)

Нова справа завжди захоплює. Принаймні спочатку. От і я у перший день веганського життя сповнена оптимізму і ентузіазму відправилися у вегетаріанський ресторан «Tri:».
На вході мене зустрічає тарган. Він метушливо крутиться біля крейдової дошки з пропозиціями дня. Так само, як і я, не може вирішити заходити йому всередину чи ні. Переступивши поріг, я відразу хочу піти. Тут так гарно, що аж апетит зникає.  В сімейному, за задумом, просторі дві зали (насправді три, але третьої я не бачила). Одна маленька, друга незатишна. Тихо грає французський шансон. Я — єдиний відвідувач. Зазираю у велику залу. Сірі стіни, гіганська люстра, широкі столи зі світлими скатертинами, одним словом «ресторан».
Обравши столик у меншій залі, я стала чекати на подругу та роздивлятися меню. Закуски від 30 грн. Супи з авокадо 49 грн.  Ціни на основні страви шкалять — вареники 67 грн,  равіолі зі шпинатом і рікотою 77 грн. Персонал трохи розгублений але привітний. «Обєдать будєтє?» — питає мене офіціант. «Та, ні» — кажу, — «Мені б кави». «Хорошо» — говорить і кудись зникає. Трохи згодом з’ясувалося, що хлопець працює лише на велику залу. У меншій самообслуговування. Врешті решт я замовляю каву з мигдальним молоком і конверт з овочами (25 грн + 14 грн). Смачно, до кухні жодних претензій. Та я не можу позбавитися почуття незручності. Все, що у мене асоціюється з веганським стилем життя і зокрема його простота тут відсутнє. Навпаки, за столиками, я уявляю серіальних матусь-білявок. «Мені будь-ласка, зелений салат, заправку окремо, без олії та солі, і замість огірков покладіть кале». Бла бла бла…  За півтори години, що я була у «Tri:» зайшли дві дівчини, які подивилися меню і пішли, і одна “родина” — дві жінки з двома дітьми замовили обід. Залишаючи гарний і порожній заклад я думала, що українські ресторатори явно хочуть укорінити в українцях думку, що здорова їжа — це доля багатіїв. Що ж, залишається чекати на появу справді ідейного вегетаріанського простору з доступними цінами.

Меню вегана. День 1: 

Сніданок. Зелений смузі (банан, шпинат, ківі, паростки пшениці, апельсиновий фреш) + 1/2 яблука
Снек. Хумус + огірок + фундук
Ланч. Конверт з овочами + кава з мигдальним молоком
Вечеря. Гречана каша + насіння гарбуза і соняшника + броколі + гірчичний соус

Кілька тижнів тому мені до рук потрапила книга «The 30-Day Vegan Challenge». Я її звісно прочитала і вирішила, це знак. Настав час увійти у веган-режим. На 30, або не на 30 днів, це вже подивимося. Та спробувати варто.

Я не їм м’яса вже три роки, рибу зрідка, яйця зникли з раціону десь місяць тому. А от молочні продукти — моя слабкість. 30 днів без сиру і кави з молоком? Це вже складніше. Діма з ентузіазмом сприйняв моє рішення, але сказав: “Ну ти сама спочатку спробуй, а я подивилюся як це буде і подумаю”.
Понеділка, дня з якого починаються всі дієти, я чекати не стала. П’ятниця теж гарний день щоб розпочати нове життя.
Я не маю на наміру ставати веганом. Мене цілком задовольняє вегетаріанство.  Та новий досвід — це завжди цікаво. У наступні 30 днів я писатиму про свої враження. А щоб все було по-чесному (і разом з тим, якось контролювати себе) буду звітуватися про те що і де я їм.
Якщо нас читають вегани, відгукніться, цікаво дізнатися про ваш досвід. Чому вибрали веганство і як до цього прийшли. Далі буде.